Библия - Обещанное Восстановление

Вторая летопись

Глава 25

1 Амасии было двадцать пять лет, когда он стал царём, и правил он в Иерусалиме двадцать девять лет. Его мать звали Иехоаддин, она была родом из Иерусалима.

2 Он делал то, что было правильным в глазах Вечного, но не от всего сердца.

3 После того как царство утвердилось в его руках, он казнил своих приближённых, которые убили его отца.

4 Но их сыновей он не предал смерти, поступив как записано в Законе, в книге Мусы, где Вечный повелел: «Отцов нельзя предавать смерти за вину их детей, и детей за вину их отцов; пусть каждый умирает за свой собственный грех». .

5 Амасия собрал народ Иудеи и поставил их по их кланам под власть тысячников и сотников из родов Иудеи и Вениамина. Затем он пересчитал тех, кому было от двадцати лет и больше, и нашёл, что у него триста тысяч отборных воинов, годных к воинской службе и способных обращаться с копьём и щитом.

6 Он нанял ещё сто тысяч храбрых воинов в Исраиле за три тонны шестьсот килограммов серебра.

7 Но пророк пришёл к нему и сказал: – Царь, эти воины из Исраила не должны ходить с тобой, потому что Вечный не с Исраилом – ни с кем из этих ефраимитов.

8 Даже если ты пойдёшь и будешь храбро сражаться в бою, Всевышний повергнет тебя перед врагом, потому что у Всевышнего есть сила и помочь, и повергнуть.

9 Амасия спросил пророка: – А как же то серебро, которое я заплатил за исраильских воинов?Пророк ответил: – Вечный может дать тебе гораздо больше.

10 Тогда Амасия распустил войско, которое пришло к нему из земель Ефраима, и отослал его домой. Они разгневались на Иудею и ушли домой, пылая гневом.

11 А Амасия набрался смелости и повёл своё войско в Соляную долину, где убил десять тысяч сеирских воинов.

12 Ещё десять тысяч людей народ Иудеи захватил живыми. Их отвели на вершину скалы и сбросили оттуда вниз, так что все они разбились насмерть.

13 Тем временем воины, которых Амасия отослал назад, не позволив им воевать вместе с ним, разграбили иудейские города от Самарии до Бет-Хорона. Они перебили три тысячи человек и взяли огромную добычу.

14 Возвратившись после поражения эдомитян, Амасия привёз идолов, богов жителей Сеира. Он поставил их как своих богов, стал им поклоняться и приносить жертвы.

15 Гнев Вечного вспыхнул на Амасию, и Он послал к нему пророка, который сказал царю: – Зачем ты вопрошаешь богов этого народа, которые не смогли спасти свой народ от твоей руки?

16 Когда он сказал это, царь ответил ему: – Разве мы назначали тебя царским советником? Замолчи сейчас же или будешь убит! Тогда пророк замолчал, но потом сказал: – Я знаю, что Всевышний решил погубить тебя за то, что ты сделал это и не послушал моего совета.

17 Посовещавшись со своими советниками, Амасия, царь Иудеи, послал исраильскому царю Иоашу, сыну Иоахаза, внуку Иеву, вызов: – Приходи, встретимся лицом к лицу!

18 Но Иоаш, царь Исраила, ответил Амасии, царю Иудеи: – Ливанский чертополох как-то послал сказать ливанскому кедру: «Отдай свою дочь за моего сына». Но прошёл дикий ливанский зверь и вытоптал его.

19 Ты говоришь себе, что разбил Эдом, и теперь возгордился и заносишься. Но оставайся дома! Зачем тебе искать беды, чтобы пасть и тебе, и Иудее вместе с тобой?

20 Но Амасия не послушался, потому что так определил Всевышний, чтобы отдать их в руки Иоаша за то, что они искали богов Эдома.

21 И Иоаш, царь Исраила, двинул на него свои войска. Он и Амасия, царь Иудеи, встретились лицом к лицу в битве под Бет-Шемешом, что в Иудее.

22 Иудея была наголову разбита Исраилом, и все иудеи разбежались по своим домам.

23 Иоаш, царь Исраила, взял иудейского царя Амасию, сына Иоаша, внука Охозии, в плен под Бет-Шемешем. Затем Иоаш привёл его в Иерусалим и разрушил городскую стену от ворот Ефраима до Угловых ворот – участок длиной в сто восемьдесят метров. .

24 Он забрал всё золото и серебро и все вещи, найденные в храме Всевышнего, которые находились в ведении Овид-Эдома, вместе с сокровищами царского дворца, взял также заложников и вернулся в Самарию.

25 Царь Иудеи Амасия, сын Иоаша, пережил исраильского царя Иоаша, сына Иоахаза, на пятнадцать лет.

26 Прочие события царствования Амасии, от первых до последних, записаны в «Книге царей Иудеи и Исраила».

27 Со времени, когда Амасия отвернулся от Вечного, против него в Иерусалиме составили заговор, и он бежал в Лахиш, но за ним послали в Лахиш и убили его там.

28 Его привезли назад на конях и похоронили с его предками в Городе Давуда.

2-а хронiки

Розділ 25

1 У віці двадцяти й п'яти літ зацарював Амація, і двадцять і п'ять літ царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Єгоаддан, з Єрусалиму.

2 І робив він угодне в Господніх оча́х, тільки не з ці́лим серцем.

3 І сталося, як зміцнилося царство за ним, то він повбивав своїх рабів, що забили царя свого, його батька.

4 А синів їх він не позабивав, як написано в книзі Мойсеєвого Зако́ну, що наказав був Господь, говорячи: „Не помруть батьки за синів, а сини не помруть за батьків, бо кожен за гріх свій помре́“.

5 І зібрав Амація Юду, і поставив їх за домом їхніх батькі́в, за тисячниками та за сотниками для всього Юди та Веніямина; і він перелічив їх від віку двадцяти́ років і вище, і знайшов їх три сотні тисяч ви́браного, здатного до війська, хто тримає ра́тище та великого щита́.

6 І найняв він із Ізраїля сотню тисяч хоробрих воякі́в за сотню талантів срібла.

7 І прийшов до нього Божий чоловік, говорячи: „О ца́рю, нехай не вихо́дить з тобою Ізраїлеве ві́йсько, бо Господь не з Ізраїлем, ні з жодним із синів Єфрема.

8 Але йди тільки ти, роби, будь відважний на війні! Інакше вчи́нить Бог, що ти спіткне́шся перед ворогом, бо в Бога є сила допомагати, або робити, щоб спіткну́тися“.

9 І сказав Амація до Божого чоловіка: „А що́ робити з тією сотнею талантів, що я дав Ізраїлевому ві́йську?“ А Божий чоловік відказав: „Господь може дати тобі більше від цьо́го!“

10 І відділив Амація їх, те ві́йсько, що прийшло з краю Єфремового, щоб ішло на своє місце. І дуже запали́вся їхній гнів на Юду, і вони вернулися на своє місце в запа́леному гніві.

11 А Амація зміцни́вся, і попровадив свій наро́д, і пішов до Соляної долини, і побив десять тисяч Сеїрових синів,

12 а десять тисяч живих узяли́ Юдині сини до неволі. І привели́ їх на верхі́в'я скелі, і поскида́ли їх з верхі́в'я тієї скелі, — і всі вони позабивалися.

13 А люди того ві́йська, що Амація вернув, щоб не йшли з ним на війну, розси́палися по Юдиних містах від Самарії й аж до Бет-Хорону, і повбива́ли з них три тисячі, і пограбували велику здо́бич.

14 І сталося по то́му, як прийшов Амація, побивши едо́млян, то він приніс богів Сеїрових синів, і поставив їх собі за богів, і перед ними вклоня́вся, і їм кадив.

15 І запали́вся Господній гнів на Амацію, і Він послав до нього пророка, а той сказав йому́: „На́що ти звертався до богі́в цього народу, богів, що не врятували народу свого від твоєї руки?“

16 І сталося, як він говорив це до нього, сказав йому цар: „Чи я поставив тебе за царевого дора́дника? Перестань собі, нащо вбивати тебе?“ І перестав той пророк, але сказав: „Я знаю, що Бог постановив погубити тебе, бо зробив ти це, і не слухав моєї поради“.

17 І радився Амація, цар Юдин, і послав до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, говорячи: „Іди но, поміряємось!“

18 І послав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя, говорячи: „Терни́на, що на Лива́ні, послала до кедри́ни, що на Ливані, кажучи: Дай но дочку́ свою́ моєму синові за жінку! Та перейшла польова́ звірина́, що на Ливані, і витоптала ту терни́ну.

19 Ти сказав: Ось побив ти Едома, і підне́сло тебе серце твоє, щоб пиша́тися. Тепер сиди ж у своєму домі. На́що будеш дрочи́тися зо злом, і впадеш ти та Юда з тобою?“

20 Та не послухався Амація, бо від Бога було це, щоб віддати їх у руку ворога, бо зверта́лися вони до едо́мських богів.

21 І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і зустрі́лися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші.

22 І був побитий Юда перед Ізраїлем, і повтікали кожен до намету свого́.

23 А Йоаш, цар Ізраїлів, схопи́в Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Єгоахаза, у Бет-Шемеші, і привів його до Єрусалиму, і зробив пролі́м в єрусалиському мурі, від Єфремової брами аж до брами Нарі́жної, чотири сотні ліктів.

24 І забрав він усе золото й срібло, та ввесь по́суд, що знахо́дився в Божому домі в Овед-Едома, та ска́рби царевого дому, та закла́дників, і вернувся в Самарію.

25 І жив Амація, Йоашів син, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевого царя, п'ятнадцять літ.

26 А решта діл Амації, перші та останні, ото вони написані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.

27 А від ча́су, коли Амація відступив від Господа, то склали на нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, — і вбили його там.

28 І пове́зли його на ко́нях, і поховали його з батька́ми його в Давидовому Місті.

Вторая летопись Глава 25	2-а хронiки Розділ 25
1 Амасии было двадцать пять лет, когда он стал царём, и правил он в Иерусалиме двадцать девять лет. Его мать звали Иехоаддин, она была родом из Иерусалима.	1 У віці двадцяти й п'яти літ зацарював Амація, і двадцять і п'ять літ царював він в Єрусалимі. А ім'я́ його матері — Єгоаддан, з Єрусалиму.
2 Он делал то, что было правильным в глазах Вечного, но не от всего сердца.	2 І робив він угодне в Господніх оча́х, тільки не з ці́лим серцем.
3 После того как царство утвердилось в его руках, он казнил своих приближённых, которые убили его отца.	3 І сталося, як зміцнилося царство за ним, то він повбивав своїх рабів, що забили царя свого, його батька.
4 Но их сыновей он не предал смерти, поступив как записано в Законе, в книге Мусы, где Вечный повелел: «Отцов нельзя предавать смерти за вину их детей, и детей за вину их отцов; пусть каждый умирает за свой собственный грех». .	4 А синів їх він не позабивав, як написано в книзі Мойсеєвого Зако́ну, що наказав був Господь, говорячи: „Не помруть батьки за синів, а сини не помруть за батьків, бо кожен за гріх свій помре́“.
5 Амасия собрал народ Иудеи и поставил их по их кланам под власть тысячников и сотников из родов Иудеи и Вениамина. Затем он пересчитал тех, кому было от двадцати лет и больше, и нашёл, что у него триста тысяч отборных воинов, годных к воинской службе и способных обращаться с копьём и щитом.	5 І зібрав Амація Юду, і поставив їх за домом їхніх батькі́в, за тисячниками та за сотниками для всього Юди та Веніямина; і він перелічив їх від віку двадцяти́ років і вище, і знайшов їх три сотні тисяч ви́браного, здатного до війська, хто тримає ра́тище та великого щита́.
6 Он нанял ещё сто тысяч храбрых воинов в Исраиле за три тонны шестьсот килограммов серебра.	6 І найняв він із Ізраїля сотню тисяч хоробрих воякі́в за сотню талантів срібла.
7 Но пророк пришёл к нему и сказал: – Царь, эти воины из Исраила не должны ходить с тобой, потому что Вечный не с Исраилом – ни с кем из этих ефраимитов.	7 І прийшов до нього Божий чоловік, говорячи: „О ца́рю, нехай не вихо́дить з тобою Ізраїлеве ві́йсько, бо Господь не з Ізраїлем, ні з жодним із синів Єфрема.
8 Даже если ты пойдёшь и будешь храбро сражаться в бою, Всевышний повергнет тебя перед врагом, потому что у Всевышнего есть сила и помочь, и повергнуть.	8 Але йди тільки ти, роби, будь відважний на війні! Інакше вчи́нить Бог, що ти спіткне́шся перед ворогом, бо в Бога є сила допомагати, або робити, щоб спіткну́тися“.
9 Амасия спросил пророка: – А как же то серебро, которое я заплатил за исраильских воинов?Пророк ответил: – Вечный может дать тебе гораздо больше.	9 І сказав Амація до Божого чоловіка: „А що́ робити з тією сотнею талантів, що я дав Ізраїлевому ві́йську?“ А Божий чоловік відказав: „Господь може дати тобі більше від цьо́го!“
10 Тогда Амасия распустил войско, которое пришло к нему из земель Ефраима, и отослал его домой. Они разгневались на Иудею и ушли домой, пылая гневом.	10 І відділив Амація їх, те ві́йсько, що прийшло з краю Єфремового, щоб ішло на своє місце. І дуже запали́вся їхній гнів на Юду, і вони вернулися на своє місце в запа́леному гніві.
11 А Амасия набрался смелости и повёл своё войско в Соляную долину, где убил десять тысяч сеирских воинов.	11 А Амація зміцни́вся, і попровадив свій наро́д, і пішов до Соляної долини, і побив десять тисяч Сеїрових синів,
12 Ещё десять тысяч людей народ Иудеи захватил живыми. Их отвели на вершину скалы и сбросили оттуда вниз, так что все они разбились насмерть.	12 а десять тисяч живих узяли́ Юдині сини до неволі. І привели́ їх на верхі́в'я скелі, і поскида́ли їх з верхі́в'я тієї скелі, — і всі вони позабивалися.
13 Тем временем воины, которых Амасия отослал назад, не позволив им воевать вместе с ним, разграбили иудейские города от Самарии до Бет-Хорона. Они перебили три тысячи человек и взяли огромную добычу.	13 А люди того ві́йська, що Амація вернув, щоб не йшли з ним на війну, розси́палися по Юдиних містах від Самарії й аж до Бет-Хорону, і повбива́ли з них три тисячі, і пограбували велику здо́бич.
14 Возвратившись после поражения эдомитян, Амасия привёз идолов, богов жителей Сеира. Он поставил их как своих богов, стал им поклоняться и приносить жертвы.	14 І сталося по то́му, як прийшов Амація, побивши едо́млян, то він приніс богів Сеїрових синів, і поставив їх собі за богів, і перед ними вклоня́вся, і їм кадив.
15 Гнев Вечного вспыхнул на Амасию, и Он послал к нему пророка, который сказал царю: – Зачем ты вопрошаешь богов этого народа, которые не смогли спасти свой народ от твоей руки?	15 І запали́вся Господній гнів на Амацію, і Він послав до нього пророка, а той сказав йому́: „На́що ти звертався до богі́в цього народу, богів, що не врятували народу свого від твоєї руки?“
16 Когда он сказал это, царь ответил ему: – Разве мы назначали тебя царским советником? Замолчи сейчас же или будешь убит! Тогда пророк замолчал, но потом сказал: – Я знаю, что Всевышний решил погубить тебя за то, что ты сделал это и не послушал моего совета.	16 І сталося, як він говорив це до нього, сказав йому цар: „Чи я поставив тебе за царевого дора́дника? Перестань собі, нащо вбивати тебе?“ І перестав той пророк, але сказав: „Я знаю, що Бог постановив погубити тебе, бо зробив ти це, і не слухав моєї поради“.
17 Посовещавшись со своими советниками, Амасия, царь Иудеи, послал исраильскому царю Иоашу, сыну Иоахаза, внуку Иеву, вызов: – Приходи, встретимся лицом к лицу!	17 І радився Амація, цар Юдин, і послав до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, говорячи: „Іди но, поміряємось!“
18 Но Иоаш, царь Исраила, ответил Амасии, царю Иудеи: – Ливанский чертополох как-то послал сказать ливанскому кедру: «Отдай свою дочь за моего сына». Но прошёл дикий ливанский зверь и вытоптал его.	18 І послав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя, говорячи: „Терни́на, що на Лива́ні, послала до кедри́ни, що на Ливані, кажучи: Дай но дочку́ свою́ моєму синові за жінку! Та перейшла польова́ звірина́, що на Ливані, і витоптала ту терни́ну.
19 Ты говоришь себе, что разбил Эдом, и теперь возгордился и заносишься. Но оставайся дома! Зачем тебе искать беды, чтобы пасть и тебе, и Иудее вместе с тобой?	19 Ти сказав: Ось побив ти Едома, і підне́сло тебе серце твоє, щоб пиша́тися. Тепер сиди ж у своєму домі. На́що будеш дрочи́тися зо злом, і впадеш ти та Юда з тобою?“
20 Но Амасия не послушался, потому что так определил Всевышний, чтобы отдать их в руки Иоаша за то, что они искали богов Эдома.	20 Та не послухався Амація, бо від Бога було це, щоб віддати їх у руку ворога, бо зверта́лися вони до едо́мських богів.
21 И Иоаш, царь Исраила, двинул на него свои войска. Он и Амасия, царь Иудеи, встретились лицом к лицу в битве под Бет-Шемешом, что в Иудее.	21 І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і зустрі́лися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші.
22 Иудея была наголову разбита Исраилом, и все иудеи разбежались по своим домам.	22 І був побитий Юда перед Ізраїлем, і повтікали кожен до намету свого́.
23 Иоаш, царь Исраила, взял иудейского царя Амасию, сына Иоаша, внука Охозии, в плен под Бет-Шемешем. Затем Иоаш привёл его в Иерусалим и разрушил городскую стену от ворот Ефраима до Угловых ворот – участок длиной в сто восемьдесят метров. .	23 А Йоаш, цар Ізраїлів, схопи́в Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Єгоахаза, у Бет-Шемеші, і привів його до Єрусалиму, і зробив пролі́м в єрусалиському мурі, від Єфремової брами аж до брами Нарі́жної, чотири сотні ліктів.
24 Он забрал всё золото и серебро и все вещи, найденные в храме Всевышнего, которые находились в ведении Овид-Эдома, вместе с сокровищами царского дворца, взял также заложников и вернулся в Самарию.	24 І забрав він усе золото й срібло, та ввесь по́суд, що знахо́дився в Божому домі в Овед-Едома, та ска́рби царевого дому, та закла́дників, і вернувся в Самарію.
25 Царь Иудеи Амасия, сын Иоаша, пережил исраильского царя Иоаша, сына Иоахаза, на пятнадцать лет.	25 І жив Амація, Йоашів син, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевого царя, п'ятнадцять літ.
26 Прочие события царствования Амасии, от первых до последних, записаны в «Книге царей Иудеи и Исраила».	26 А решта діл Амації, перші та останні, ото вони написані в Книзі Царів Юдиних та Ізраїлевих.
27 Со времени, когда Амасия отвернулся от Вечного, против него в Иерусалиме составили заговор, и он бежал в Лахиш, но за ним послали в Лахиш и убили его там.	27 А від ча́су, коли Амація відступив від Господа, то склали на нього змову в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, — і вбили його там.
28 Его привезли назад на конях и похоронили с его предками в Городе Давуда.	28 І пове́зли його на ко́нях, і поховали його з батька́ми його в Давидовому Місті.

⚡ 1.0x

Ветхий
завет

Новый
завет

Вторая летопись

Глава 25

2-а хронiки

Розділ 25

Вторая летопись

Глава 25

2-а хронiки

Розділ 25

Ветхий завет

Новый завет

Вторая летопись

Глава 25

2-а хронiки

Розділ 25

Вторая летопись

Глава 25

2-а хронiки

Розділ 25

Ветхий
завет

Новый
завет